Гімн України
Постсоліпсична (футуробатьківська) адаптація текту державного гімну України, зокрема, слів Павла Чубинского на музику Михайла Вербицького.
Parole chiave: гімн України, постсоліпсизм, бутуробатько, постсолипсизм, футурородитель, postsolipsism, futuparent
Вічно жива Україна, Її слава й воля.
Світ єднають українці – творять Світу долю.
Брата робим з вороженька, світим йому сонцем,
Щоб любов лиш панувала у нашій сторонці.
Душу й тіло ми положим за людську свободу
Хай всі знають, що ми, діти, козацького роду.
Стоім ми за добру волю по Світу усьому,
Щоб людина в кожнім краю була як у дома.
Чорне море плеще щастям, і Дніпро радіє,
Бо у нашій Україні доля здавна спіє.
Душу й тіло ми положим за людську свободу
Хай всі знають, що ми, діти, козацького роду.
Нам завзяття сродной праці щастя шлях вказало,
Та про волю у любові піснь гучну розляло,
Над морями за край обрій, горами, степами,
України слава лине між всіма світами.
Душу й тіло ми положим за людську свободу
Хай всі знають, що ми, діти, козацького роду.