До тепер невчухаює дискусія щодо права людини на шлюб, незалежно від статі подружжя. Головне питання, окрім релігійного контесту проблеми, точиться навколо 51-ї статті Конституції України, в якій, як каже одна із сторін, а друга безпорадно погоджується, шлюб можливий лише між двома особами протилежної статі.

Проте ніхто не аналізує саму 51 статтю Конституції. Тож зробимо це зараз.

Стаття 51. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Вочевидь, що формулювання «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка» визначає добровільність перебування у шлюбі як жінки, так і чоловіка.

Проте, постають цілком логічні питання:

1. Чи визначає вказаний у формулюванні перелік статей (жіночої та чоловічої) певну структуру шлюбу?
2. Чи повинен шлюб ґрунтуватись на вільній згоді тільки жінки і чоловіка або тільки однієї жінки і одного чоловіка?
3. І чи може шлюб ґрунтуватись на вільній згоді не тільки жінки і чоловіка або не тільки однієї жінки і одного чоловіка?

Оскільки зазначений у формулюванні перелік статей не визначається як кількісно або структурно вичерпний, то наведене формулювання не є таким, що обмежує шлюб відносинами «тільки жінки і чоловіка» або «тільки однієї жінки і одного чоловіка».

Структурна невичерпність шлюбу захищена частиною першою статті 22 Конституції України, згідно з якою «права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними».

Від обмеження спеціальними законами структурна невичерпність шлюбу, як право і свобода за вільною згодою перебувати у будь-якому шлюбі, захищена частиною другою тієї ж статті 22 Конституції України, згідно з якою «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані».

Більш того, згідно з частиною третьою тієї ж статті, «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Згідно з першим пунктом перехідних положень Конституції України «закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України».

Таким чином, наявні в законах і підзаконних актах обмеження права жінки і чоловіка за вільною згодою перебувати у будь-якому шлюбі є порушенням Конституції України.

І наостанок підтвердимо очевидне. Формулювання «кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї» вказує виключно на рівність прав і обов'язків подружжя без зазначення як статі подружжя у шлюбі, так і структури самого шлюбу.

Формулювання "шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка" вказує лише на добровільність перебування у шлюбі жінки і чоловіка, не зазначаючи при цьому структурних чи кількісних обмежень типу "тільки жінки і чоловіка" або "однієї жінки і одного чоловіка".

Єдине обмеження, яке випливає з формулювання "шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка", так це неможливість шлюбу з дітьми або між дітьми та шлюбу з тваринами і роботами або між ними.

У ст.51 мова йде виключно про волю жінки і чоловіка, тобто обох статей людського виду щодо їх перебування у шлюбі, і аж ніяк не про структуру шлюбу.

Більш того, у фразі "шлюб ґрунтується на вільній згоді" мова йде виключно про засади добровільності, на яких може будуватись будь-яка структура шлюбу: могогамна, полігамна, двостатева, одностатева чи змішана.

Обмеження щодо структури шлюбу визначає Сімейний кодекс, за яким слідують решта законів та підзаконних актів.

Проте таке обмеження через формулювання ст.51 суперечить ст.22 Конституції України.

Тож, якщо бажаєте уклсти шлюб з більш, ніж з одною особою в Україні, будь ласка. Правда і Конституція будуть на Вашому боці. Хоч і прийдеться довго судитись за своє конституційне право.

При цьому мушу попередити, що актив українського ЛГБТ в курсі такого вирішення проблеми одностатевих шлюбів, але у них інші стратегічні плани, і вони вас не підтримають.