08.09.2002
Сергій Бондаренко
Кровна земля
Вірш з серії не любовноі лірики "Дороги
Mots-clés: вірші, не любовна лірика, дороги
Червона ненечка земля,
З тих пір, як стали шматувати.
Червоне, наче кров моя,
Сочиться, з рани, щоб палати.
Червоні стали небо й хліб.
Земля червона два століття.
Вогонь і кров – час лихоліття.
Почервоніли батько й дід.
Нема на різнобарв’я сили.
Блакитних мрій давно нема.
Вогонь, печера, самота.
Можливо ми цього хотіли,
Рожеві окуляри вділи,
Щоб обезбарвити життя.