Мова про лекції «Справа Гайдеґґера» Частина 1 и Частина 2

Знаючи Анатолія Ахутина з YouTube лекцій вже якийсь час, тільки в цьому відео я раптом побачив (відкрилося), наскільки він дійсно крутий як філософ.

Ні, не тим, що він учень Володимира Біблера, має приголомшливу історію свого шляху в філософію або багаторічний досвід читання лекцій і глибоке знання матеріалу. Мова не про удачу і силу волі, ні.

Мова про сміливість послати авторитетів і дивитися на історичний контекст ширше, ніж собі дозволяють імениті автори.

Саме це гідно поваги..

Анатолій Ахутін: «Один з американських дослідників написав, що Гайдеґґер вводить нацизм в філософію. А я б так сказав: Гайдеґґер показує, яким чином філософія може увійти в нацизм. Тобто, кажучи дещо перебільшено, звичайно, не Гайдеґґер вступив в нацпартію в 1933 році, а деяким чином вся наша європейська філософія. Щось в ній є таке .. Якийсь рух її уявного досвіду .. що призводить, зрозуміло, не ось до цього конкретного нацизму, а до чогось такого, що загрожує такого роду подіями - буквально, самознищення людини. Ось це і треба з'ясувати: що в європейській філософії, а не в нещасному Гайдеґґерові є такого, який хід думки, кажучи банально; який поворот місленевого досвіду людини, існуючого в світі, повертає людину ось таким трагічним чином? Якщо ми цього не продумаємо, якщо ми не побачимо ті розвилки, ті можливості уникнути цього шляху, і природу цього шляху (ось, що найголовніше), то нам знову загрожує потрапити в ті ж самі халепи. Це небезпечно».

І далі, продовжуючи: «Думці притаманний тоталітарний характер. Думці! Але чому? Єдине. Адже, правда? Але це я забігаю вперед..»

Але чи знаємо ми, як самі робимо насильство, кажучи коханим, колегам, собі, наприклад: «я не розумію», «нам цього не зробити» або «це не можливо описати - сформулювати й озвучити»?